Коли мама чи тато читають книгу, то вони не лише привчають дітей до такого проведення часу. Між ними зміцнюється емоційний зв’язок. Казки дорослі можуть вигадувати це дозволяє краще виховувати малюків.
Переваги казок
Провідна діяльність у дітей дошкільного віку – ігрова. Тому слухати довгі занудні лекції про правила поведінки їм швидко набридає. Набагато краще сприймаються казки, які вже несуть у собі повчальний зміст. Дитині простіше сприймати вигадану історію, співвіднести себе з героєм, а батьки допомагають їй зробити висновки. Основна складність використання народних казок у тому, що вони знайомлять лише з деякими явищами та предметами. Наприклад, “Колобок”.
У ній дитина виступає лише слухачем, насправді таку ситуацію вона не зможе використати. З решток борошна бабка з дідком зробили грудочку тіста і зліпили Колобок. Який потім пішов від них і його з’їла лисиця. Дитині ця ситуація недоступна. Тому набагато краще вигадувати казку разом із малюком.
Цей прийом дозволяє йому:
- продемонструвати страхи та побоювання;
- показати вирішення проблеми;
- самостійно шукає шлях виходу.
За допомогою вигаданих історій дорослому легше показати дошкільнику помилковість обраної моделі поведінки. Наприклад, можна згадати класичну історію про пастухи та вовків — цей сюжет зустрічається в багатьох дитячих історіях. Це наочна ілюстрація про те, чому брехати погано.
Чому важливо обговорювати?
Звичайні повчання та нудні лекції діти не сприймають, але без виховання їх не можна залишити. Придумування казок дозволяє ненав’язливо сформувати ставлення до тому, які якості неприйнятні характеру. Казка не лаятиме, читати повчання, каратиме. Вона дає відповіді важливі питання. Твір фантастичних історій допомагає зміцнити зв’язок між дитиною та батьками.
Приклад казки
Приблизна побудова тексту для вирішення проблеми неповажного ставлення. Жила-була синочка, любила, коли її капризи виконують. Та решті членів сім’ї колись було їй догоджати. Вона не допомагала їм збирати зернятка на зиму, тому її залишили у дуплі сидіти. Незабаром почуття голоду поглинуло птаха і вирішила пошукати собі їжу. Вилетіла з дупла, опустилася на землю і давай клювати зернятка. Дивиться поряд з нею з калюжі лакає кошеня. Грубо вона гукнула його і сказав забиратися.
Кошеня заплакало від грубості і покликало-маму-кішку. Та спробувала схопити синичку, але їй вдалося відлетіти. Перелякана пташка ледве знайшла хату, а там на неї чекала вся родина. Хотіла була синочка придумати щось та не змогла. Вона розповіла всю правду.
У результаті батьки навіть не стали лаяти синичку.
Але їхнє мовчання було сильним покаранням. Але зрозуміла в цей момент пташка, що грубість і нахабство не призводять до добра. Тому треба змінити своє ставлення, стати ввічливою, поступливою, дбайливою. Інакше швидко вона стане їжею для кішки.
UA
RU